В умовах воєнного стану діє законне правило бронювання працівників під час війни. Коротко ознайомимось з ключовими моментами.
Базовим нормативно-правовим актом у сфері мобілізації є Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон), проте питання, що стосуються детального врегулювання процедури бронювання працівників в умовах воєнного стану є викладені в Постанові КМУ “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова).
Кому надано право на бронювання працівників?
– Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві. (ч. 1 ст. 25 Закону).
Визначимо, що мобілізаційним завданням (замовленням) є виконання робіт або надання послуг , виконання якого покладається на конкретне підприємство, установу чи організацію на умовах договору (контракту).
– Бронювання військовозобов’язаних здійснюється за підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Бронювати працівників можуть і уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду. (п. 1 Постанови).
Яким чином підтвердити бронювання працівників?
Державний орган повинен видати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки. Даний документ підтверджує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (п. 5 Постанови).
Який термін бронювання працівників?
Рішенням Міністерства економіки зазначається, що строк дії відстрочки не може перевищувати шість місяців (абз.2 п.3 Постанови).
Коли бронювання працівників анулюються?
– при закінченні строку її дії;
– при завершенні виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
– при ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
– при звільненні військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації (абз.1 п.4 Постанови).
Важливо зазначити, що в період ведення воєнних дій населення має бути забезпеченим всім необхідним, а економіка повинна активно працювати.
