Вакцинація від Covid-19 працівників – юридичні аспекти

analytic image

Одне із питань, яке на сьогодні турбує працівників – які будуть наслідки на роботі, якщо не вакцинуватися від COVID-19. Працівникам говорять, що їх не будуть допускати до роботи, якщо вони не провакцинуються або навіть більше того, що їх звільнять за відмову вакцинуватися. Дійсно наразі міжнародний досвід показує, що деякі країни вже запровадили обов’язкову вакцинацію від ковіду. Проте яка ситуація з цим питанням в Україні? Давайте розбиратися з усім покроково. 

Чи є вакцинація від COVID-19 обов’язковою в Україні? 

У ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» зазначено, що кожен громадянин мусить піклуватися про своє здоров’я і здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян, проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Наразі вакцинація від COVID-19 в Україні є добровільною. Обов’язкової вакцинації чи примусової від COVID-19 в Україні на сьогоднішній день немає. Ніхто немає права змусити людину вакцинуватись.

 У статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», йдеться про те, що пацієнт мусить дати згоду на будь-яку медичну допомогу, зокрема й на щеплення (крім прямої загрози життю, як от у випадку сказу, коли вакцинація здійснюється незалежно від волевиявлення хворого).

Чи є в Україні обов’язковою вакцинація від якихось інших хвороб? 

Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» передбачають обов’язковість щеплень від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, коклюшу, правця та кору. Закон допускає відмову від профілактичного щеплення лише за медичними показниками (до прикладу: особам хворим на ВІЛ, які отримують хіміотерапію, тому що їхня імунна система слабка та ін.).

На підставі чого наразі проводиться в Україні вакцинація від COVID-19?

Щодо інших інфекційних хвороб – законодавчо допускається обов’язковість щеплення проти інших хвороб, але у таких випадках:

– щеплення працівників окремих професій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними відповідних інфекційних хвороб. Перелік таких професій повинен встановлювати МОЗ, але наразі такий перелік – відсутній.

– у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах – за епідемічними показаннями, тобто за Рішенням головного державного санітарного лікаря України або головних державних санітарних лікарів міст, областей, центральних органів виконавчої влади. Наразі такі рішення також відсутні.

Таким чином, вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19  є добровільною.

Наказом МОЗ України від 24.12.2020 р. № 3018 затверджена «Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках» (зі змінами від 13.05.2021 № 213). 

Положеннями даної Дорожньої карти закріплено, що “Вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп”. 

Основним завданням Дорожньої карти є рекомендація щодо охоплення вакцинацією проти коронавірусної хвороби COVID-19 протягом 2021-2022 року щонайменше 50 % населення України (20866390 людей). 

МОЗ були затверджені дев’ять пріоритетних груп для вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19, але це не означає їх обов’язкову чи примусову вакцинацію.

Отже, вакцинуватись чи ні вирішує сам пацієнт, адже це його право, а не обов’язок. Але завжди варто пам’ятати, що в питанні вакцинування фігурують не лише права однієї людини (право на відмову від нього), а й інтереси суспільства в цілому та держави зокрема. 

Чи можуть звільнити чи не допустити до виконання обов’язків працівників, які не вакциновані від COVID-19?

Стаття 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Основним актом в сфері трудового законодавства є Кодекс законів про працю, який у статтях 40 та 40-1 встановлює підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. 

Відповідні положення не передбачає права роботодавця звільнити працівника через відмову вакцинуватися від COVID-19.

Окрім того, у роботодавця наразі немає законних підстав наполягати на вакцинації працівників, відсторонювати їх від роботи чи звільняти, у разі якщо вони відмовились вакцинуватися від COVID-19 або не мають “сертифіката вакцинації”. 

Також досить часто роботодавці застосовують до працівників різні важелі тиску ‒ позбавлення премій, зменшення зарплати. У таких випадках потрібно звертатися до роботодавця задля отримання пояснень відповідно до законодавства, Державної служби з питань праці, до правоохоронних органів, що роботодавець тим чи іншим способом змушує зробити щеплення, адже це є порушенням прав працівників.

Чи може роботодавець заохочувати працівників до вакцинація від COVID-19 та як саме?

Перш за все слід звернути увагу, що немає законодавчої вимоги до роботодавців надати своїм працівникам можливість вакцинуватися.

Роботодавці, які мають у своєму штаті понад 50 осіб, охочих вакцинуватися, можуть записати їх у чергу на щеплення проти COVID-19, та отримати вакцину на робочому місці за допомогою приїзду мобільної бригади з імунізації.

Також роботодавець може заохочувати своїх працівників вакцинуватися, наприклад, надавши можливість щепитися у робочий час чи запропонувавши додатковий вихідний (увільнення від роботи зі збереженням середньої заробітної плати) якщо працівник матиме типову реакцію на вакцину як головний біль, лихоманка, підвищення температури та ін.

Приклади регулювання вакцинації від COVID-19 в інших країнах

Наразі деякі країни вже запровадили обов’язкову вакцинацію від COVID-19. Наведемо деякі приклади регулювання даного питання. 

Італія стала першою країною в Європі, яка зробила вакцинацію проти COVID-19 обов’язковою для медичних працівників. Медичних працівників, які відмовляються від вакцинації будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати, якщо їх роботодавець не може призначити їх на іншу посаду

У Франції на законодавчому рівні встановлено обов’язковість  щеплення від  COVID-19 для медиків, співробітників будинків для літніх людей, соціальних працівників, волонтерів, які працюють у закладах охорони здоров’я або догляду. Працівники мають пройти курс вакцинації до 15 жовтня, і якщо вони не будуть щеплені після цього часу, роботодавець може вжити щодо них санкції.  

Обов’язкову вакцинацію від COVID-19  ввели в Казахстані для працівників ряду організацій. Під обов’язкову вакцинацію, зокрема,  потрапили працівники магазинів, кафе і ресторанів, салонів краси, фітнес-клубів, музеїв, театрів, готелів, сфер транспорту, охорони здоров’я та житлово-комунального господарства. Працівники, які відмовляються вакцинуватися, повинні надавати негативний ПЛР-тест кожні 7 днів. 

Звертаємо увагу! Інформація викладена у статті є актуальною на момент публікації. 

У разі виникнення додаткових питань – звертайтесь до юристів ГО “Трудові ініціативи”.

author

Катерина Швець

author

Надія Йолкіна