Now Reading
Вірусна Gig-economy

Вірусна Gig-economy

16 березня Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців щодо введення обмежувальних заходів у зв’язку з поширенням коронавірусу. Зокрема, він закликав закрити всі заклади громадського харчування, проте зазначив, що ресторани й кафе зможуть готувати їжу та доставляти її клієнтам. Крім того, більшість магазинів теж перейшли в режим онлайн-торгівлі. 

Відразу в соціальних мережах з’явилося багато реклами від закладів про те, що вони переходять на режим доставки та заохочують громадян замовляти піцу, суші та багато інших речей. 

І здавалося б гарна ініціатива, але варто задуматися, хто має доставляти готові страви до українців, адже це не банківські онлайн-сервіси, де все автоматизовано, а йдеться про залучення людського ресурсу. 

Переважна більшість закладів харчування та магазинів обирають для доставки відомі сервіси Glovo, UberEats, Menu.ua, Ракета тощо. 

Компанії так званої “Gig-economy” є тими платформами, які не визнають кур’єрів як працівників, не надають трудових, соціальних та жодних медичних гарантій.  Люди ж змушені працювати там навіть в такий небезпечний час поширення коронавірусу COVID-19, тому що стоять перед вибором – заробити гроші, аби забезпечити свою сім’ю чи залишитися вдома без засобів до існування. З ним уже зіткнулися кур’єри в Італії, Іспанії, США тощо. 

Проблема з правовим регулюванням Gig-economy є вкрай актуальною у всьому світі останні декілька років – подібні компанії, з одного боку, самоусуваються від соціальної відповідальності та дотримання хоча б мінімального обсягу трудових прав, з іншого боку – отримуючи прибутки від своєї діяльності всіляко уникають оподаткування, тим самим наносячи шкоду публічним фінансам. І саме у ситуації пандемії коронавірусу кур`єри опинилися на найбільш небезпечній ділянці суспільного життя.

Отож, розберемося з правовими підвалинами та фактичним станом речей у цій сфері.

У США компанія Delivery.com перейшла на три види доставки: “безпосередньо до квартири”, “залишити за дверима”, “повідомте, коли будете на місці та залиште замовлення біля входу в будинок”. Таким чином, безпосередній контакт між клієнтом та кур’єром зводиться до мінімуму. Seamless LLC теж вдалася до такої політики в США. 

Американська компанія Postmates додала “позаконтактну доставку” до переліку видів доставки. Створено спеціальний фонд для покриття медичних витрат для осіб, інфікованих вірусом. Також компанія забезпечуватиме двотижневий оплачуваний лікарняний для кур’єрів з позитивним тестом на COVID-19. 

Uber в США запропонував оплачувані двотижневі лікарняні для хворих на коронавірус. Виплати залежатимуть від розміру щоденної заробітної плати протягом останніх шести місяців. Якщо ж водій Uber зробив лише одну поїздку, внаслідок якої інфікувався, він гарантовано отримає 50 дол. 

В Італії компанія Deliveroo виплачуватиме 350 євро тим, хто захворів на коронавірус, плюс 30 євро щоденно для тих, хто перебуває в лікарні протягом 30 днів. Якщо хворий потребуватиме інтенсивної терапії, тоді одноразова допомога зросте до 1,5 тисячі євро. 

В Польщі компанія UberEats пропонує кур’єрам 50% їх щоденного заробітку протягом 14 днів у випадку хвороби. 

Криза з пандемією коронавірусу змусила компанії gig-economy піти на певні заходи, спрямовані на збільшення соціальної захищеності працівників даної сфери. Втім, очевидно, що дані заходи є непропорційними тим загрозам, на які наражаються кур’єри/водії під час здійснення їх діяльності, і радше це було зроблено з поваги до прав працюючих, але через необхідність компаній “втриматися на плаву” та максимізації прибутків у кризовій ситуації, коли попит на послуги з доставки зріс по всьому світу.

Тимчасові заходи у gig-economy не вирішують фундаментальної проблеми – визнання кур`єрів/водіїв працівниками та наділення їх всіма належними правами безвідносно до епідемій та інших позаштатних ситуацій.

Що ж стосується України – наразі невідомо про соціальні заходи, спрямовані хоча б на косметичне поліпшення ситуації з правами працівників gig-economy.

Робота компаній gig-economy під час пандемії COVID-19 – також проблема не лише в масштабі працівників, але й серйозний виклик для клієнтів сервісів-платформ. Як відомо, більшість платформних сервісів не вимагають у кур’єрів довідок про стан здоров`я, а враховуючи надзвичайно довгі години роботи (подекуди – до 16 годин на добу), кур`єрам та водіям банально бракує часу на те, щоб відвідати лікаря та дізнатися про стан свого здоров’я, тому існує ризик інфікування кінцевого споживача.

Епідемія коронавірусу вкотре радикальним чином поставила питання щодо правового захисту працівників gig-economy. Втім, вона також оголила і проблему попиту на послуги, що надаються компаніями-платформами, адже лише у ситуації поширення попиту на послуги доставки тощо, дані компанії можуть оперувати та отримувати прибутки, побічно не поважаючи права працівників.

Тому, найкраще, що можна зробити на час карантину задля подолання системних проблем gig-economy – це зайнятися розробкою комплексів заходів задля вирішення питання визнання зайнятих у gig-economy працівниками. А щодо поточних загроз інфікування коронавірусом, – як себе, так і кур’єрів, то найкращим варіантом буде приготувати собі їсти самому, побічно соціалізуватися з рідними та близькими 🙂