Now Reading
Проект закону про працю №2708-1: Альтернатива “98-ми статтям”

Проект закону про працю №2708-1: Альтернатива “98-ми статтям”

11.01.2020 групою народних депутатів у Верховній Раді було зареєстровано проект закону “Про працю” № 2708-1, що є альтернативним урядовому проекту № 2708 – так званим “98 статтям”.

За змістом проект № 2708-1 є ідентичний проекту Трудового кодексу № 2410, який був зареєстрований в парламенті 08.11.2019.

Альтернативний проект № 2708-1 є значно кращим з точки зору захисту трудових прав найманих працівників порівняно з урядовою ініціативою № 2708, що містить явні ознаки порушення Конституції України та ключових конвенцій Міжнародної організації праці. Втім, проект 2708-1, що містить ряд позитивних положень, також має у тексті норми, що викликають занепокоєння.

Cеред позитивних моментів проекту закону про працю № 2708-1 можна виділити наступні:

– Тягар доказування у справах про дискримінацію перекладено на роботодавця

– Гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація визначені як захищені від дискримінації ознаки

Стаття 30 проекту визначає поняття “трудових відносин” та критерії за якими відносини вважатимуться трудовими. Трудовими відносинами є відносини, відповідно до яких працівник виконує певну роботу в інтересах роботодавця незалежно від форми домовленості про це, за наявності трьох і більше ознак:

> особисте виконання працівником трудової функції (роботи за посадою відповідно до штатного розкладу, професії, спеціальності з вказівкою на кваліфікацію; конкретний вид роботи, що доручається працівникові) за вказівкою та під контролем роботодавця;

> робота виконується за визначеним роботодавцем графіком або правилами внутрішнього трудового розпорядку;

> робота виконується на визначеному або погодженому з роботодавцем робочому місці;

> працівник виконує роботи подібні до роботи, що виконується штатними працівниками роботодавця;

> організація умов праці, зокрема надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини) забезпечується роботодавцем;

> тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється роботодавцем;

> періодично (два і більше разів на місяць) працівникові надається винагорода за роботу, виконувану в інтересах роботодавця;

> винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом доходу працівника або становить 75 і більше відсотків його доходу протягом шести календарних місяців сумарно на рік.

Подібна норма допоможе в подальшому уникнути проблеми маскування трудових відносин під цивільно-правові та покращення ситуації боротьби з неофіційним працевлаштуванням. Окрім цього, в статті прямо вказано, що “укладення цивільно-правових договорів, що фактично регулюють трудові відносини між працівником і роботодавцем, не допускається”.

– Тривалість щорічної відпустки збільшено до 28 календарних днів (ст.173 проектів).

– Стаття 382 проекту звільняє працівників-позивачів від сплати судового збору у всіх трудових спорах. Це покращення законодавства, порівнюючи із сьогоднішньою нормою, коли працівники не платять судовий збір лише у справах про поновлення та виплати заробітної плати. 

– Стаття 267 та 268 встановлюють більше гарантії у випадку заборгованості заробітної плати. У випадку затримки зарплати понад 7 календарних днів, працівник матиме право призупинити роботу. Якщо роботодавець порушує строки виплати заробітної плати, передбачені у законодавстві та колективному договорі, він буде зобов’язаний сплатити працівнику компенсацію у розмірі не меншому за облікову ставку Національного банку України.

See Also

Серед положень проекту закону № 2708-1, які викликають занепокоєння можна виділити наступні:

1. Стаття 35 передбачає, що трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк, якщо законом або трудовим договором не встановлено інше. Формулювання “якщо трудовим договором не встановлено інше” може призвести до зловживань з боку роботодавця, коли він чинитиме тиск на працівника з метою укладення саме строкового трудового договору. В такому випадку перелік випадків укладення строкового трудового договору стає невичерпним. У Рекомендації МОП 166 зазначається, що однією із гарантії масштабного укладання строкових трудових договорів мають стати обмеження застосування строкових трудових договорів випадками, коли, враховуючи рід майбутньої роботи або умови її виконання, а також інтереси працівників, ці трудові відносини не можуть встановлюватися безстроково. 

Як зазначали раніше експерти МОП та МКП, стаття 58 проекту теж викликає занепокоєння через широкий перелік випадків укладення строкових трудових договорів. На їхню думку, пункти 7-13 статті 58 не відповідають вимогам обґрунтування припинення трудових відносин (Конвенція МОП 158, Рекомендація МОП 166). Припинення трудових відносин повинно базуватися на об’єктивних причинах, пов’язаними із здібностями чи поведінкою працівника, а не суб’єктивним бажанням роботодавця чи вказівкою перевести якусь галузь економіки лише на строкові трудові договори.   

2. Стаття 29 законопроекту містить положення про “контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків” – в тому числі “з використанням технічних засобів”, а це можуть бути відеокамери, додатки у смартфоні, тощо. Контроль здійснюється на умовах, визначених колективним договором; роботодавець не вправі контролювати особисті розмови працівників, в тому числі по телефону, якщо їх ведення не є порушенням внутрішнього трудового розпорядку або локальних нормативних актів. Дана норма може призвести до порушення трудових прав, а також суперечити статті 32 Конституції України, яка гарантує право на невтручання в особисте та сімейне життя. 

3. Стаття 92 визначає прогул в якості однієї з причин розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця. Проте прогул визначається статтею як “відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин” – практично, навіть одна хвилина відсутності на роботі може вважатися прогулом, оскільки визначення є неповним.

4. Стаття 110 законопроекту дозволяє припинення трудових відносин з працівниками, які є представниками працівників, тобто, із профспілковими лідерами, на загальних засадах, зазначених у ст. 92-96. 

5. Статтею 362 законопроекту зменшується обсяг штрафів за неформальне працевлаштування – в той час, як у нинішньому трудовому законодавстві встановлено їх обсяг у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у новому законопроекті йдеться про штраф у десятикратному розмірі мінімальної зарплати. Зважаючи на поширеність неформальної зайнятості та збільшення обсягів тіньової економіки в Україні, зменшення штрафів може стати на заваді вирішення проблем, пов’язаних із цими явищами. 

6. Даний законопроект не містить розділу про права професійних спілок. Таким чином, права профспілок регулюються лише окремим законом про профспілки.

7. У статті 294 законопроекту визначається, що жінкам, які мають дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю дозволяється залучатися до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, за їх письмовою згодою. В той час, згідно з діючим трудовим законодавством, жінкам, які мають дітей віком до 3-х років, забороняється залучати до надурочних робіт та робіт у вихідні дні.