Now Reading
Нетрудові права для держслужбовців: законопроект №1066

Нетрудові права для держслужбовців: законопроект №1066

10 вересня Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону №1066 “про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади”. Крім того, депутати проголосували за скорочену процедуру підготовки проекту закону до другого читання. 

Юристи ГО “Трудові ініціативи” висловлюють серйозні занепокоєння з приводу внесення змін до чинного Закону України “Про державну службу” оскільки вони значно звузять трудові права державних службовців, яких в Україні налічується понад 240 тисяч та дадуть більше можливостей для зловживань з боку роботодавця зважаючи на наступне. 

Ініціатори законопроекту пропонують не поширювати дію норм Кодексу законів про працю на трудові відносини держслужбовців. У новій редакції ч. 3 ст. 5 Закону про держслужбу замість положення про те, що «дія  норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом», пропонується встановити, що «дія норм законодавства про працю не поширюється на державних службовців, окрім випадків прямо передбачених цим Законом». Це означає, що для регулювання трудових відносин державних службовців суттєво скорочується сфера застосування трудового законодавства, питання діяльності. 

Крім того, даним законопроектом не охоплються питання діяльності профспілок та колективно-договірних відносин – враховуючи положення про те, що трудове законодавство в запропонованій редакції проекту поширюється на держслужбовців лише у випадках встановлених цим законом, можна сказати, що колективні договори та діяльність будь-яких профспілкових організацій в секторі державної служби фактично нівелюється, що суперечить фундаментальним конвенціям Міжнародної організації праці № 87 про право на свободу об’єднання та № 98 про укладення колективних договорів.

Як зазначають у Комітеті Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, такі зміни звужують права державного службовця як громадянина та не відповідають Рекомендаціям Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо статусу публічних службовців в Європі. Державні службовці, не зважаючи на те, що мають специфічні зобов’язання та обов’язки, є громадянами і, наскільки це можливо, мають володіти такими ж правами як і  інші громадяни. 

Ще однією новелою є запровадження контрактів для держслужбовців (ст.311 проекту змін до Закону про держслужбу). З особою, яка призначається на посаду державної служби може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства з питань державної служби. При чому рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу.

Строк дії контракту не може становити менше одного та більше п’яти років. Він може бути продовжений за угодою сторін на той самий строк за умови належного виконання контракту державним службовцем. Введення контрактів для державних службовців суперечить низці міжнародних документів, зокрема директиві ЄС 1999/70/ЄС (пріоритет стабільних відносин) та Конвенції Міжнародної організації праці №158 (неможливість припинення трудових відносин без обгрунтування). Також короткострокові контракти матимуть вкрай негативний вплив в плані мотивування особи викривати корупцію – якщо держслужбовець буде “на гачку” короткострокового контракту і усвідомлювати, що наступного року йому можуть не продовжити контракт на цілком законних умовах, це зведе нанівець будь-які спроби формування в Україні культури викриття корупції в державному секторі та ефективної протидії їй.

Крім того, законопроектом вводиться наступна норма: “сторони зобов’язані забезпечувати конфіденційність умов контракту про проходження державної служби.” Тобто умови оплати праці, режим своєї роботи тощо не можна буде розголосити. Дана норма закладає підвалини до непрозорості нарахування заробітних плат та встановлення інших умов праці держслужбовців та містить потенційні корупційні ризики.

Законопроект передбачає й інші зміні, зокрема зменшення строку попередження про зміну істотних умов праці (ст.43 проекту змін) – з 60 днів до 30 днів; збільшення строку випробування (ст.35 проекту). Якщо зараз в Законі про державну службу передбачено випробування до 6 місяців, то пропонується встановити від 3 до 6 місяців. Тобто, мінімальний строк випробування збільшується і стає 3 місяці.

See Also

Законопроектом суттєво змінюється процедура припинення трудового договору (ст.87 проекту змін до Закону про держслужбу). Збільшується кількість підстав для звільнення, наприклад, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців. Якщо зараз Кодекс законів про працю зобов’язує роботодавця запропонувати іншу посаду в такому випадку, то в проекті закону  про переведення на іншу посаду відповідно до кваліфікацій навіть не йде мова. 

Крім того, якщо наразі процедура вивільнення визначається повністю КЗпП, то пропонується, щоб суб’єкт призначення приймав рішення про припинення державної служби у 5-денний строк з дня настання або встановлення відповідної обставини для звільнення. Також передбачається можливість звільнення держслужбовців у період їх тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (ч.5 ст.87 проекту змін до Закону про держслужбу). 

Проектом скасовуються і ряд надбавок для держслужбовців, як-от: за ранг державного службовця, виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього держслужбовця, виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.

Необхідність реформування державної служби не ставиться під питання, втім, даний законопроект в разі його прийняття суттєво звузить права державних службовців в Україні, що суперечить конституційному принципу, який встановлює, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Більше того – в разі ухвалення даного законопроекту створюється негативний прецедент, – в подальшому подібні законопроекти можуть бути ухвалені і щодо працівників інших галузей.